В сучасному світі на дітей можуть впливати різноманітні негативні події. Проте думка, що вони “ще дуже малі”, щоб помічати, є хибною. Вони помічають, але не знають, як розказати дорослим, що відчувають. Хоча діти, які зазнали травми, можуть показати, що вони відчувають, змінивши свою поведінку.

Вони можуть більше плакати, бути більш тривожними, мати труднощі з концентрацією уваги, відчувати проблеми зі сном. В деяких випадках, в них може розвинутися регресивна поведінка, наприклад, нічне нетримання і втрата мовних навичок.

Діти можуть реагувати на тригери травми: наприклад, гучні сирени можуть нагадати про сирену повітряної тривоги, або червоний колір на іграшці може нагадати їм кров.

Те, як діти реагують на стрес, і їх емоційне відновлення часто залежить від поведінки батьків та інших опікунів.

Психологічна стійкість дітей розвивається в умовах емоційної та поведінкової підтримки дітей з боку сім’ї, школи та громади. Важливо підтримувати надію на краще, і тоді більшість дітей виявлять свою психологічну стійкість. Підтримка батьків і опікунів є найважливішою для підтримки відновлення та психологічної стійкості.

Що робити, щоб допомоги дітям

Під час тривалого стресу або після пережитої емоційної травми дуже важливо відновити розпорядок дня дитини. Спробуйте надати їй можливість пограти, відпочити та відновитися. Будьте готові слухати дитину і уважно спостерігати за нею. Дізнайтеся, що вони знають, дайте відповіді на запитання та поясніть, що відбувається, зрозумілим для них способом.

Будьте готові надати підтримку та почуття надії на майбутнє.

Підтримка дорослих

Батьки, вчителі та інші опікуни потребують підтримки не менше. Надання підтримки дорослим має вирішальне значення, оскільки вони через відчуття підвищеної тривожності, можуть бути менш емоційно доступними для дитини.

Турбота про себе для дорослих, які доглядають за маленькими дітьми, дуже важлива для них самих і для підтримки психологічної стійкості дітей.

Догляд за дітьми під час та після війни